Рентюк Володимир Романович

Дата народження: 29.06.1976
Дата смерті: 01.07.2025
Служив: 158-ма окрема механізована бригада

Володимир Рентюк народився 29 червня 1976 року у Бориславі. Навчався у 3-й школі. Здобув вищу освіту в Івано-Франківському інституті нафти і газу, а також у Дрогобицькому педагогічному університеті. З 1999 року працював тренером-викладачем з волейболу у Бориславській ДЮСШ, виховавши не одне покоління молодих спортсменів. Завдяки своїй любові до спорту та наполегливій праці, він зростив безліч здібних волейболістів і прищепив їм жагу до здорового способу життя, командної гри та перемоги. Його добре знали та щиро поважали у спортивній спільноті міста й району.

10 лютого 2025 року Володимир був мобілізований до лав ЗСУ. Був старшим лейтенантом, служив на посаді командира 1-го мотопіхотного взводу 3-ї мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 158-ї окремої механізованої бригади (військова частина А5002).

Загинув 1 липня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нова Січ Сумського району Сумської області, отримавши поранення, несумісні з життям. У Героя залишився брат.

Володимир був, без перебільшення, людиною великої душі — добрий, світлий, скромний, завжди готовий допомогти. Коли в громаді прощалися з полеглими воїнами, Володимир завжди приходив, щоб особисто віддати шану кожному Герою. У липня 2025 року громада схилила голову в скорботі за Ним…

11 липня 2025 року на Перехресті Героїв скорботна Бориславська громада зустріла домовину з тілом Захисника. Наступного дня, 12 липня, рідні та близькі востаннє прощалися із Володимиром. Люди, ставши на коліна, проводжали Героя, зі смутком, зі сльозами, з молитвою… На хвильку траурний кортеж зупинився біля Бориславської ДЮСШ, де Володимир Романович пропрацював понад 25 років. Його вихованці та колеги зустріли процесію з волейбольними м’ячами в руках – як символ поваги, вдячності й прощання з наставником, який був для них більше, ніж викладачем.

Поховали Захисника на кладовищі в мікрорайоні Потік з усіма військовими почестями: військовий оркестр виконав Державний Гімн України під триразовий збройний залп. Державний Прапор України, як знак вдячності від усього народу, було передано брату полеглого Воїна.

Розпорядженням міського голови Бориславської міської територіальної громади №403-р від 11 серпня 2025 року воїн був нагороджений медаллю “Хрест патріота України” (посмертно) за самовіддане служіння українському народові, мужність та відвагу при виконанні військового обов’язку.

Присвоєно звання «Почесний громадянин Бориславської міської територіальної громади» (посмертно) рішенням Бориславської міської ради від 25.09.2025.

Вічна слава Герою!